Наразі у столиці активно впроваджують реформу з упорядкування зовнішньої реклами. Від дати затвердження детальної схеми розміщення конструкцій пройшло півроку, та кияни і гості міста вже сьогодні можуть побачити різницю в зовнішньому вигляді цілої низки вулиць. Адже завдання реформи – впорядкування не тільки розміщення конструкцій, а й форматів рекламних носіїв та їх осучаснення. Про повернення Києву цивілізованого європейського вигляду розповів начальник профільного управління КМДА Олександр Смирнов.

Управління з питань реклами розташоване в історичній частині Києва – на Боричевому узвозі. Реформа, яку почали тут, нарешті впорядкує зовнішній вигляд столиці, і не тільки в історичному центрі, а й по всьому місту. Як зміниться Київ вже цього року – розповів Олександр Смирнов, начальник управління. Він сам і зустрів нас на третьому поверсі управління. У кабінеті не помітно звичного чиновницького лоску. На столах розкладені карти, фотографії та документи. Господар, відповідаючи на запитання, вибачається за те, що змушений паралельно стежити по ТБ за засіданням парламенту і час від часу перериватися на телефонні дзвінки. Ми розуміємо, чому так. Олександр – не звичайний чиновник, у держслужбу він прийшов із бізнесу. З цього і починаємо розмову.

Олександре, Ви очолили Управління з питань реклами наприкінці 2017 року. До цього працювали в КП «Київреклама», куди прийшли із бізнесу. Чи вдалося Вам перенести свій управлінський досвід у чиновницьке крісло?

Я погодився на цю посаду, зважаючи на те, що це мій шанс зробити щось для міста, де народився і живу. Мій управлінський досвід націлений на результат. Тобто не робота для роботи чи для посади, а саме для результату. Зараз результат – це нові Правила розміщення реклами в місті Києві і Схема розміщення наземних рекламних засобів. У роботі й інші зміни, аж до закону про рекламу, постанови Кабміну про рекламу, правил з благоустрою столиці. Ми працюємо по всій вертикалі, щоб законодавство було чітке й зрозуміле, щоб якісно регулювало цю сферу.

Нові Правила розміщення реклами в місті Києві ми прийняли в квітні минулого року. Вони прописані однозначно, однакові та зрозумілі для всіх. Кожен пункт цих правил чіткий. Немає жодного підводного каменя. Це саме той досвід, який я приніс. Щоб жодна зі сторін, як із боку бізнесу, так і з боку чиновників, не мала змоги чимось маніпулювати. Якщо надходять документи (заяви на розміщення реклами),  що суперечать правилам, то однозначно це відмова. Якщо не суперечать, то нема жодних причин, щоб відмовити.

Реформа для бізнесу – це скорочення й оновлення рекламних площин, а для населення – порядок і естетика міста, для чиновників – це контроль за порядком. Як усім сторонам удалося випрацювати і затвердити нові правила?

Реформа – це гарний приклад суспільного договору. Громада закликала: нам не подобається місто, де ми живемо, змініть щось. Ми організували майданчик для обговорення. В результаті з‘явилися нові Правила та Схема розміщення наземних рекламних засобів. У них ідеться не тільки про скорочення, а й про впорядкування. Чітко прописані зони, де не можна встановлювати рекламу правила розміщення реклами в місті Києві: це перехрестя, пішохідні переходи, зупинки, входи до метро тощо. Нанесли їх на карту. А також прописали норми, як і де можна встановлювати рекламні конструкції залежно від формату. Олександр показує Схему – товстий фоліант із картами міста – і пояснює: в історичній частині Києва рекламних конструкцій не буде зовсім, це жовта зона. Червоним кольором позначена перша форматна зона, де можна встановлювати тільки сіті-лайти, далі зона синього кольору – теж не може бути великих щитів, однак дозволені скроли площею до 8 м2. За нею – зона з дозволеним форматом до 32 м2. І тільки у четвертій зоні вздовж транспортних артерій уже дозволять розміщувати великі конструкції – до 75 м2.

Раніше в Києві було встановлено 12 000 таких конструкцій. Ми під’їжджаємо до перехрестя і бачимо там десять бордів, які перекривають усе, що можна: світлофор, розв’язки, вигляд на місто, врешті-решт. Це точно неправильно. Ми кажемо: звільняйте перехрестя, зупинки, пішохідні переходи, бо це безпека. Тепер їх розміщуватимуть згідно з дозволеною мінімальною відстанню. Раніше ніякі дозволені відстані не працювали в місті Києві. Взагалі не працювали. Тобто норма була, але її не дотримувалися. Будь-яку кількість бордів встановлювали близько один від одного. Тепер є чіткі норми в нових правилах. Між бордами – це 100 метрів, і ці 100 метрів не можуть бути порушені жодним чином. Ми вважаємо, що місто треба змінювати, тому будемо відстоювати ці правила. Ця реформа почалася  щодо наземних конструкцій вона має завершитися до кінця року. Наші цілі – це безпека й естетика для водіїв і пішоходів. Із 12 000 конструкцій залишиться 4 400.

Чому так довго  не могли порозумітися з операторами зовнішньої реклами? Що стало консолідуючим аргументом?

З великими операторами, щоб затвердити такі Правила, довелося майже рік сперечатися, – аби вони повірили, що реформа не для того, аби в одних щось забрати і віддати іншим. Аж поки між нами не виникла довіра. Ми рік працювали, щоб між усіма сторонами – адміністрацією, операторами і громадськістю – виникла довіра. З асоціаціями ми вже на тому етапі, коли доходимо до чогось спільного. Важливо те, що ми чуємо один одного. Вони поважають місто, бо живуть у ньому, ходять вулицями, їм теж не подобається так, як є. І вони хочуть прозорих і зрозумілих правил у роботі. Ми готові це забезпечити.  

А як громада долучилася до реформи?

Нам дуже допомогла громада, яка зробила дуже важливі речі. Було ініційовано петиції, які набрали 10 000 голосів. Київрада розглянула ці петиції. І завдяки діалозу з представниками громади в робочих групах було зроблено чимало корисного. Бізнес не хотів такого скорочення, але в результаті вдалося вийти на ту редакцію Правил, яка затверджена, виконується і буде виконуватися.

Скарг від городян стало більше чи менше від початку реформи?

Щодня з’являються десятки скарг. З усіх районів. На спеціальному сервісі. Однак, аби можна було аналізувати реакцію громадськості, сама реформа має наблизитись до завершення.

Чи задоволені ви тим, як іде реформа?

Коли впровадимо, тоді й зможу відповісти. Завершено тільки перший етап – відпрацювання і прийняття нових Правил та Схеми розміщення наземних конструкцій. Це був дуже складний етап, але його пройдено. Дуже добре, що в місті є чіткі, прозорі, зрозумілі правила. На той момент хотілося більшої допомоги від інших департаментів – архітектури чи транспорту. Без їхньої допомоги це був важкий процес. Але він пройдений і я цим задоволений. Зараз іде процес реалізації, і тільки тоді, коли він завершиться, зможу сказати чи задоволений я реформою.

Проте вже сьогодні з 12 000 бордів у місті залишилося 6 900. Звичайно, таких результатів не було б досягнуто, якби не кроки назустріч від самих операторів, які активно сприяють своєчасному демонтажу конструкцій. Упровадження реформи розпочалось із центральних вулиць міста, і з такими темпами вже восени маємо вийти до Окружної дороги. Це ще раз підкреслює важливість досягнення спільної мети, взаємної відповідальності та дотримання слова як із боку влади, так і з боку бізнесу. Адже у всіх у нас одна мета – зробити наше місто кращим.

У другій частині інтерв’ю Олександр Смирнов розповість, як кияни самі контролюватимуть установлення рекламних бордів у місті і як підприємці зможуть отримати дозволи на вивіски без відвідування кабінетів чиновників.