У другій частині інтерв’ю з начальником управління реклами КМДА Олександром Смирновим продовжуємо тему реформи об’єктів зовнішньої інформації. Говоримо про спрощення процедури розміщення вивісок столичними підприємцями, а також про те, як громадяни самостійно зможуть контролювати роботу чиновників.

 

Підприємці Києва отримали сервіс, який значно спростить їм оформлення вивісок над магазинами. Що змінилося?

 

Так, ми це зробили. У Києві вже можна оформити розміщення вивіски, не виходячи з дому. Всі документи подаються он-лайн. Від моменту отримання заявки до нашої відповіді має пройти не більше ніж 10 днів. Ба більше, замовник сам може стежити, на якому етапі перебуває розгляд його справи. Ми намагаємося максимально спростити таку процедуру для підприємця, аби він економив свій час і міг спокійно працювати. Для нас головне – місто буде виглядати, як і належить столиці європейської країни. Адже КМДА ухвалила правила розміщення вивісок. Чітко регламентовано, що таке вивіска, як вона має виглядати і що має містити, аби не псувати фасади будівель. Заявник звертається до нас із макетом своєї вивіски, а ми розглядаємо, чи відповідає вона встановленим нормам. Якщо відповідає – видаємо відповідний наказ і він користується цією вивіскою. Це може бути зареєстрована торговельна марка чи просто назва магазину. Ця система в паперовому вигляді працювала рік. Однак із 6 липня підприємцю не потрібно йти до Центру надання адмінпослуг. Усе можна зробити з дому, використовуючи наш онлайн-сервіс.  http://eadv.kyivcity.gov.ua/

 

А коли дозволи на розміщення таких рекламних конструкцій, як білборди чи сіті-лайти, теж можна буде оформити он-лайн?

 

Це залежить від Верховної Ради. Народні депутати мають ухвалити відповідний закон. Якщо для вивісок у межах Києва ми вже змогли знайти рішення, то розміщення інших зовнішніх конструкцій – це складніше, але абсолютно реально для України. Тим паче, що така практика давно є у Європі. Ми над цим працюємо. Однак питання настільки інноваційне і стосується не тільки міста, а ще й міністерств і інших служб, за участю яких оформлюють дозвіл. Чиновників важко змусити перейти на такий режим роботи з дозволами. Але ми це обов’язково зробимо.

 

Чи є проблеми з упровадженням реформи впорядкування вивісок?

 

Я хотів би акцентувати увагу на негативних рисах ментальності наших громадян. З одного боку, підприємець розуміє, що бізнес потрібно зареєструвати, а для того, аби працював ресторан, потрібен дозвіл на підключення води чи газу. Однак, якщо це стосується вивіски на фасаді столичної будівлі, то він може розмістити те, що вважає потрібним і красивим без урахування вимог, установлених у місті, та оформлення документів. Такі дії нас не влаштовують. Справа ж не в тому, що ми хочемо зарегулювати цю сферу. Київ має виглядати цивілізовано, а тому вивіски мають відповідати встановленим правилам. Ми максимально спростили оформлення документів. І хочемо, щоб усі працювали в законному полі. Конструкції тих, хто цього не робитиме, ми демонтуємо.

 

Ще одна новація – проект «Я-інспектор» на порталі «Київреклама» (kievreklama.kiev.ua). Ви дозволили громадянам контролювати своїх чиновників?

 

Розумієте, коли ми сюди прийшли (в управління реклами КМДА), вся інформація була закрита. В базі управління нараховували загалом 800 рекламних конструкцій, які незаконно були встановлені в місті Києві. Тому спочатку ми замінили всіх інспекторів, які контролювали порушення. Набрали молодих фахівців, які почали наповнювати нову базу. Важливо те, що ми відкрили її для громадськості. Зараз будь-який киянин із допомогою інтернету може перевірити, який білборд розміщено з дозволом, а який – ні. Для того аби в наших інспекторів не було спокуси щось у базу внести, а щось – не внести, ми створили спеціальний онлайн-ресурс. Кожен киянин може зареєструватися і подавати інформацію про конструкції, яких немає у базі. Тобто звичайні люди моніторять наших фахівців. Виходить дуже ефективний подвійний контроль. 875 громадських інспекторів уже зареєструвалися. Це активні люди, яким не байдуже, як виглядає місто, де вони живуть. Вони можуть подавати запити навіть із фото. Кожне таке звернення ми обов’язково відпрацьовуємо.

Як ви гадаєте, чому українській рекламі бракує креативності?

На вулицях ми бачимо те, що нас влаштовує. Це як із телебаченням – ми не дивимося канали чи програми, які нам не подобаються. Якби нам усім не подобалося те, що розміщено на вулицях – контекст би змінювався, реклама змінювалася б. На це реагували б і рекламодавці. Однак те, що є, очевидно, всіх влаштовує. Ми зі свого боку можемо регулювати порядок розміщення і кількість цієї реклами. А це передусім спрощення процедур надання дозволів і чіткі та зрозумілі правила розміщення реклами для всіх учасників ринку. Приблизно так само, як ми зробили з вивісками. Такий кейс інновацій ми запустили вперше в Україні. Щодо зовнішньої реклами, я вдячний місцевим операторам зовнішньої реклами за відповідальність і добросовісність у виконанні своєї частини обов’язків. Можу з упевненістю сказати, що ухвалена реформа була б просто ще одним нормативним актом, а не дієвим інструментом, якби не зацікавленість усіх сторін у якісному результаті. Адже і влада, і бізнес, і громадськість зацікавлені в тому, щоб Київ був органічним і красивим. Щоб усе працювало гармонійно, злагоджено і прогнозовано. І якраз те взаєморозуміння між владою та операторами ринку, якого нам удалося досягти щодо реформи, дає нам віру в те, що в найближчому майбутньому ми будемо жити в найкрасивішому місті у світі, і наш досвід стане прикладом для наслідування і для інших міст України.