Наші міста важко уявити без зовнішньої реклами. Вона стала ознакою цивілізації, візитівкою світових центрів бізнесу, таких як Лондон, Нью-Йорк чи Токіо. Волл-стріт чи лондонський Сіті вдень і вночі нагадують про здобутки прогресу рухомими стрічками біржових котирувань, яскравими проспектами відомих торговельних марок чи тамтешніх фаст-фудів.

Однак так було не завжди. Тій рекламі, до якої ми звикли, лише кількадесят років. А часи, коли людина вперше зважилася розповісти про свої унікальні вміння чи послуги, насправді сягають тисячоліть.

Маркетингові секрети Давньої Греції та Величного Риму: антична «наружка»

Серед наскельних малюнків, залишених нашими предками в горах Іспанії, цілком можливо, були й такі, що зараз назвали б рекламою. Однак напевне стверджувати про такі маркетингові забаганки людей можна тільки з появою писемності. Саме тому першим рекламним зверненням вважають висічену на камені в Мемфісі фразу: «Я, Ріно з острова Крит, з волі Богів тлумачу сновидіння».

Давні греки поміж Олімпійськими іграми і війнами з ворогами ще й непогано торгувати. А те, що обсяги продажів прямо залежать від популяризації товару, знає не тільки першокурсник економічного факультету. Це добре було відомо і мореходам Еллади, які, зокрема, частенько навідувалися до берегів Чорного моря. Адже саме звідси, від скіфів, возили у Грецію зерно. А вже вдома повідомлення про те, де можна знайти «хліб», а разом із ним і «видовища», висікали на стінах грецьких міст і навіть оформляли у вигляді скульптур. Засипані вулканічним попелом Помпеї зберегли понад півтори тисячі рекламних звернень на табличках, камінні та стінах. Навіть із першого погляду на ці рекламні старожитності зрозуміло, що і римляни, і греки чудово розуміли, що таке цільова аудиторія та рекламна кампанія. Деколи навіть ліпше за багатьох сучасників.

Що цікаво, вже в античні часи соціум порушував питання про те, що певна реклама псує зовнішній вигляд вулиць. Аби не збурювати громадськість, Римському Сенату навіть довелося під такі цілі відвести спеціальні місця, які називалися «альбумси». Це були вибілені, розграфлені в клітинку стіни. На «альбумсах» і розміщували оголошення та новини.

Від вікінгів до Рафаеля: реклама в Середньовіччі

Після падіння Римської імперії під ударами варварів, у Європі почалися так звані Темні віки. Культуру, науку і рекламу часів Гомера та Клеопатри між набігами кочовиків і походами лицарів довелося забути аж до епохи Відродження. Із V по XV ст. усі сфери життя починає контролювати і регулювати релігія. У той час рекламні тексти доводилося розбавляти християнськими мотивами, аби вони краще працювали. І хоч розвиток зовнішньої реклами помітно загальмувався, надзвичайно популярними стали вивіски. Й досі у старих європейських містах місцеві краєзнавці показують вивіски-значки, які збереглися з тих часів. Їх оформляли у вигляді товару, який продавали в тій чи іншій крамниці. Над лавкою шевця красувалася вивіска-чобіт, продавець риби вказував на свій промисел вивіскою-рибою. Для малограмотного середньовічного населення такі вивіски були навіть корисні. Тут головним маркетинговим ходом був розмір конструкції. Окрім головного призначення, така вивіска ставала ще й додатковим орієнтиром людям у місті.

Зі зростанням населення і торгівлі, десь у ХІ–ХІІ століттях, реклама знову повертає втрачені позиції. Купці об’єднуються в гільдії та цілі союзи, як, наприклад, Ганзейський. Вони швидко зрозуміли, яку вигоду дає грамотна популяризація англійського сукна, французької ювелірки чи меду з Русі, і широко цим користувалися від Новгорода аж до Парижа. А слідом за торгівцями рекламу починають застосовувати бюргери, лицарі й навіть духовенство. Останнім важливо було продавати індульгенції чи проповідувати хрестові походи. Одним словом, доносити інформацію в маси і впливати на ту чи іншу ситуацію. Художники, гравери і скульптори після будівництва та оформлення храмів часто підробляли, виготовляючи рекламні конструкції.

Революцію в просвітництві, книгодрукуванні та … рекламі в середині XV ст. здійснив німець Йоганн Гутенберг. Його винахід – друкарський верстат – дав свіжий ковток повітря не тільки в науці, настала ціла епоха реклами в газетах і журналах. Вона тривала аж до наших часів, поки не почала поступатися постам в Інтернеті й аватаркам у соцмережах.

Перше друковане рекламне оголошення датоване 1477 роком. Намагаючись збільшити обсяги продажу молитовників, її замовив такий собі Вільям Кекстон, і встановив в одній із церков Лондона. А вже за кілька десятків років друкарні починають працювати в Італії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Угорщині та Польщі. Паперові оголошення в кінці століття у Європі вже виготовляли понад 200 друкарень у 70 містах. Саме тоді з'являються знайомі нам сьогодні друковані проспекти, афіші, каталоги, прейскуранти та оголошення.